Гей Харків
Автор: Дмитро Заєць
Від студентського міста майже нічого не лишилось. Військові з автоматами, БМП, перевірки, повістки, блокпости зробили Харків більш схожим на казарму, ніж на гуртожиток. У казармі тхне потом і часником. Тут повно гасел з матюками, монументальних закликів Гамлета, пікапів з кулеметами та ерегованої шаурми, натомість з вулиць зникли фріки. ХарківПрайд, у цілях безпеки, провели підземкою, десь поміж продавців авторучок та жебраків, де його ніхто й не помітив.
Велике, мужнє, залізобетонне місто — тотально гетеронормативне.
Щоб не погрубіти вкінець, місту треба вже зараз активно думати про те, як повернути геїв додому. Гей-френдлі Харків — це мій план відбудови.
World Pride 2010 року пройшов в Єрусалимі, але раєм для “рожевих” (гей-) туристів у світі вважається Тель-Авів. У досліджені на замовлення Американських авіаліній, Тель-Авів був названий «Найкращим гей містом 2011». Мер міста з гордістю заявив, що
«Перемога у цьому змаганні тільки підсилює той факт, що Тель-Авів — це місто, що поважає всіх людей та дозволяє їм жити згідно своїх принципів. В нашому місті кожний може пишатися тим, хто він/вона є».
Інший працівник адміністрації підкреслив, яким нелегким був шлях до звання столиці рожевої економіки. Міжнародна туристична асоціація геїв та лесбіянок провела у Тель-Авіві велику конференцію у 2009 році. «Перевага такої конференції полягає в тому, що вона відкриває туристичним агентствам усього світу те, що Тель-Авів може запропонувати гей-населенню, і після такої конференції туризм розквітає в приймаючому місті. Так само як ми називаємо Тель-Авів білим містом, у нас також буде Тель-Авів — рожеве місто. Спеціальні пакети для гей спільноти включатимуть вечірки в нічних клубах Тель-Авіва, зустрічі з членами спільноти тощо».
Стратегія перетравлення залізобетону на маршмелоу полягає в розголошенні виняткового статусу Харкова — не лише через його дружню до гей-меншин, відкриту та демократичну політику, але й через те, як ця антигомофобна політика контрастує з явно антигейським оточенням, зокрема Росією з дискримінаційними законодавчими ініціативами.
Можливо, рожева перебудова міста докоріно не змінить становище в економічному сенсі, але точно в наративному — пригорне увагу до прогресивної й сміливої історії, та відверне увагу від менш привабливих. Варіння зефіру із залізобетонного пюре, втім, має бути чутливим до появи привілеїв та запобігати їм. Що робить лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів та їхніх союзників такими сприйнятливими до уваги — і як наслідок — тенденції серед деяких українських геїв привілеювати свою національну ідентичність —
явище, яке Роберт МакРуер назвав гомонаціоналізмом, — це емоційна спадщина війни та гомофобії.
Більшість геїв зазнали глибокого гноблення — в сім’ї; у спотворених уявленнях масової культури; у систематичній правовій нерівності, яка лише почала послаблюватися. Збільшення прав геїв в Ізраїлі, на думку МакРуера, змусило деяких людей помилково судити про те, наскільки розвинена країна, за тим, як вона реагує на гомосексуалізм.
Досвід таких міст як Тель-Авів, Бейрут, Мехіко у розгортанні рожевої економіки; так само як і боротьби з наслідками гей-туризму для навколишнього середовища (його деградації) та використання рожевої історії для розмивання інших історій дискримінації, може допомогти Харкову віднайти себе у новій реальності та запропонувати у більш ширшому контексті післявоєнної відбудови країни.
